Переяслав-Хмельницька міська рада

Шановні читачі! Я радий, що можу представити вам своє рідне місто – місто древньої слави і сьогоднішнього дня. З дитинства пам’ятаю його зелені, чисті, спокійні вулиці і вулички, величність площ і стародавніх храмів, привітність і доброзичливість мешканців. Завжди горджуся його історико-культурними пам’ятками і неповторними музеями. Тихий плин течії річок неначе уповільнює час життя, яке завжди спішить, якого завжди не вистачає, бо хочеться зробити так багато…
Отже – Переяслав! Місто історії, культури, формування української нації. Йому більше 1100 років, оскільки перша літописна згадка про нього 907 року констатувала Переяслав як одне з трьох найрозвиненіших могутніх міст Київської Русі, у переліку з Києвом та Черніговом. Місто самоврядне: у 1585 році одним із перших на Лівобережній Україні отримало Магдебурзьке право. Місто - один із православних християнських центрів давньоруської держави. На цей час припадає діяльність переяславського єпископа Єфрема, пізніше канонізованого церквою. Місто високої освіти: у колегіумах і семінаріях тут навчалися нащадки відомих князівських родин, у ХVІІІ столітті працюваву міському колегіумі філософ Григорій Сковорода, у приватній родині викладав Шолом-Алейхем. Місто вишуканої архітектури: будівлі минулих віків, музеї, церкви, до розбудови міста у свій час долучилися епископ Арсеній Берл, полковники Федір Лобода й Іван Мирович, гетьман Іван Мазепа. Місто історичних постатей і діячів культури: переяславських князів Всеволода Ярославовича, Володимира Мономаха, Володимира Глібовича, козака-гетьмана Богдана Хмельницького, поета-філософа Тараса Шевченка, архітектора-академіка Володимира Заболотнього, театральної родини Холодних та ін.

І, звичайно ж, це місто найвидатнішої Людини сучасного Переяслава-Хмельницького – Михайла Сікорського - відомого історика-краєзнавця, Героя України, лауреата Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка, лауреата Республіканської премії ім. В.Вернадського, лауреата Республіканської премії ім. Д.Яворницького, Заслуженого працівника культури України. Натхненника і організатора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», до складу якого входять 24 тематичних музеїв.
Сьогодні – це місто обласного значення, яке входить до Київської області. І я щасливий тим, що доля мого покоління полягає в тому, щоб, зберігаючи унікальне обличчя стародавнього міста, докласти всіх зусиль до його оновлення. Сучасна промисловіть, будівництво, освіта, культура, охорона здоров’я, торгівля, туризм, транспорт – ті галузі, що працюють нині для 28 тис. громадян міста та приїжджих. Нова інфраструктура міста буде розвиватися і надалі. Робота підприємств «Костал Україна», «Захист», фабрики художніх виробів, реорганізація комунальних служб міста, залучення нових інвестицій, створення нових робочих місць будуть працювати на користь громаді міста.
Екологічно чистий район (Переяслав-Хмельницький має перше місце серед міст України за версією журналу «Фокус»- 2010 рік) повинен слугувати жителям і гостям міста вповні. Це наполеглива праця і відпочинок, відновлення природи і людини, її моральних рис та фізичного здоров’я.
Тому значна увага влади міста буде приділятися благоустрою міста, його озелененню, оновленню насаджень, вирішуватиметься проблема вивозу і перероблення твердих побутових відходів, облаштування доріг та тротуарів у місті. Будемо намагатися втілювати програму енергозбереження (починатимемо це в школах та дитячих садках). Розвиватиметься і туристична галузь. Це особливо важливо для нашого міста. Готельні комплекси і спортивні споруди нам просто необхідні.
Переяслав-Хмельницький – місто, якому є куди розвиватися. Треба якнайшвиде подолати перешкоди і рухатися вперед. Тому і виконавча влада і депутатський корпус повинні йти в одному напрямку – працювати для міста на користь громаді, не дивлячись на партійність кожного. У нас одна партія – це наша громада. Перед нею ми відповідальні. Я завжди буду це повторювати.
Впевнений, що спільними зусиллями ми зробимо наш Переяслав містом добробуту для жителів і привабливим центром для туристів. Отже, з оптимізмом і надією дивлюсь у майбутнє та запрошую всіх до співпраці на благо прийдешніх поколінь.

З повагою

Олександр Шкіра